Ерготерапія — комплекс реабілітаційних методів, спрямований на відновлення, розвиток і компенсацію навичок повсякденного життя після ампутації, обмеження рухливості внаслідок пошкоджень опорно-рухового апарату, травм периферичних нервів тощо.
Вона може включати відновлення дрібної моторики верхніх кінцівок; сили, витривалості, чутливості та контролю тіла, узгодження рухів із сенсорними відчуттями. Тренування пам’яті, уваги, саморегуляції — залежно від потреб людини. Це допомагає отримати максимальну незалежність у побуті та поза ним — самостійно одягатися, готувати їжу, користуватися побутовими предметами, навчатися, працювати, обирати хобі.
Вправи підбирають індивідуально, враховуючи стан, можливості і запит пацієнта. Наприклад, для відновлення дрібної моторики стискають-розтискають м’ячики, ліплять із пластиліну чи глини, застібають ґудзики, складають пазли, нанизують на нитку намистини. Зазвичай використовують комбінацію вправ, щоб одночасно тренувати силу захоплення й утримання об’єктів, координацію, чутливість долонь і пальців.
Завдання ерготерапії — не лише повернути людині здатність самостійно виконувати повсякденні справи, а й допомогти їй повернутися до занять, які мають для неї значення, та відновити інтерес до життя.