Під час вибуху за частки секунди утворюється зона надзвичайно високого, або надлишкового тиску. Повітря різко стискається, а потім майже миттєво розширюється. Хвиля поширюється повітрям зі швидкістю звуку, а за потужних вибухів — із надзвуковою швидкістю, через що організм не встигає адаптуватися до блискавичного перепаду тиску.
Органи, які містять повітря, — барабанна перетинка, середнє вухо, равлик внутрішнього вуха, придаткові пазухи носа, легені — страждають найбільше.
У вусі є євстахієва труба, яка з’єднує середнє вухо з носоглоткою. Більшість часу вона закрита, але під час ковтання і жування відкривається, щоб:
- у середнє вухо надійшла достатня кількість повітря для підтримання нормального тиску. За його відсутності барабанна перетинка втягується, гірше коливається, через що слух погіршується;
- вирівняти тиск по обидва боки барабанної перетинки — тоді вона вільно коливається і передає звукові хвилі. Якщо тиск з одного боку зростає, перетинка зміщується, натягується, гірше рухається і людина погано чує;
- відвести слиз і рідину із середнього вуха до носоглотки — накопичення рідини у середньому вусі створює сприятливі умови для розвитку запалення. Але це не головний механізм пошкодження за акубаротравми.
Під час вибуху євстахієва труба не встигає відкритися й вирівняти тиск, тому барабанна перетинка різко прогинається у бік середнього вуха. Удар приходиться на слухові кісточки середнього вуха — молоточок, коваделко і стремінце, які передають звукові коливання до внутрішнього вуха. Це може призвести до розриву барабанної перетинки, пошкодження слухових кісточок, волоскових клітин внутрішнього вуха та навіть слухового нерва.
Іноді симптоми акубаротравми з’являються одразу після короткого оглушення, про що свідчить:
- поява шуму, дзвону або дзижчання у вухах;
- відчуття закладеності вуха;
- гострий біль у вусі;
- різке, тривале погіршення слуху;
- запаморочення;
- двоїння в очах;
- нудота, іноді блювота;
- сплутаність свідомості, дезорієнтація;
- порушення координації;
- кровотеча — найчастіше виникає внаслідок розриву барабанної перетинки, яка не витримала надмірного механічного навантаження.
Але в деяких випадках самопочуття погіршується через кілька годин або навіть днів після вибуху. До відтермінованих наслідків акубаротравми відносять набряк тканин, розвиток запалення, погіршення роботи волоскових клітин внутрішнього вуха.
Під час вибухової хвилі різкий перепад тиску травмує клітини й дрібні кровоносні судини у вусі. Пошкоджені клітини виділяють сигнальні речовини, які змінюють роботу судин — вони стають більш проникними. Частина рідини виходить із судин у навколишні тканини, утворюючи набряк.
Набряк у середньому вусі може порушувати роботу слизової оболонки і погіршувати передачу звуку через слухові кісточки.
Якщо відбулася травма, організм запускає імунну відповідь. До ушкодженого місця надходять клітини запалення, наприклад, лейкоцити, виділяючи сигнальні речовини. Вони допомагають організму прибрати пошкоджені клітини й запустити відновлення тканин. Водночас надмірна або тривала запальна реакція посилює ушкодження чутливих структур внутрішнього вуха.
Також вибухова хвиля здатна деформувати або пошкодити волоскові клітини, розташовані у равлику внутрішнього вуха. Вони перетворюють механічні коливання звуку на нервові сигнали, які мозок сприймає як звук.
Відтерміновані наслідки акубаротравми проявляються шумом у вухах, болем або дискомфортом у вусі, нав’язливим головним болем, дратівливістю, безсонням. Тому дуже важливо в перші години після вибуху обстежитися, навіть якщо здається, що все добре. Золотим стандартом обстеження є отоскопія.
На жаль, не завжди військовослужбовець може отримати належну медичну допомогу. У такому разі потрібно:
- якомога скоріше знайти тихе місце або використати м’які беруші: можна зробити саморобні з вати, але не запихати їх надто глибоко у вухо;
- обмежити фізичне навантаження, дотримуватися постільного режиму щонайменше 24 годин;
- за можливості уникати шумового навантаження: не розмовляти по телефону, не слухати музику тощо;
- кожні 6 години приймати парацетамол чи ібупрофен для зняття болю.
У жодному разі не можна промивати вухо жодними рідинами, закапувати краплями або робити примочки. Наприклад, якщо пошкоджена барабанна перетинка, у ній утворюють мікроотвори. Потрапивши в один із таких отворів, вода із зовнішнього слухового проходу може затекти у середнє вухо і подразнити пошкоджені тканини, спричинити запалення середнього вуха (отит), ускладнити загоєння.
Примочки своєю чергою створюють додаткове тепло, посилюючи набряк тканин.
Акубаротравму називають невидимим пораненням, адже зміни відбуваються всередині, у тканинах, недоступних для людського ока. Однак вона є серйозною травмою і потребує лікування. Часто комбінується із черепно-мозковою травмою.
