Безбарʼєрність має бути нормою, а не винятком. Використовуючи правильні терміни, ми перестаємо бачити «проблему» і починаємо бачити людину, для якої суспільство створює перешкоди.
Tsybli Center продовжує постійну рубрику «Як не треба — як треба», бо великі зміни починаються з усвідомленості.
ЯК НЕ ТРЕБА:
Контужений
ЯК ТРЕБА:
Людина з легкою черепно-мозковою травмою або після мінно-вибухової травми
З латинської контузія (contusio) перекладається як забій, розтрощення або пошкодження тканин. Ця травма потребує госпіталізації та невідкладного лікування. Те, що люди називають «контузією», насправді найчастіше є «легкою черепно-мозковою травмою», яка зумовлена дією вибухової хвилі.
Метафорична назва «контузії» — невидимий «автограф війни». Адже людина не має поранень або складних травм, продовжує виконувати службові обов’язки.
При цьому має розлад сну, головний біль, мігрені, зниження слуху, запаморочення, підвищену чутливість до світла. Стає більш емоційною, відсторонюється від оточення, закриваючись у собі.
Термін «контузія» вкорінився у країнах пострадянського простору після Другої світової війни. Ним почали пояснювати будь-які зміни в поведінці військових: імпульсивність, відсторонення, дратівливість, замкнутість, апатію.
Слово стало ярликом, хоча поведінка людини могла змінюватися через депресію, тривожний розлад, ПТСР чи поєднання станів, які неможливо контролювати без терапії.
Навіть якщо людина дійсно отримала контузію, це не означає, що її треба чи можна називати «контуженою».
Бо коли ми так робимо, то навіть не намагаємося зрозуміти, що вона пережила, як почувається зараз і якої допомоги потребує. Ми відсторонюємося: мовляв, «контужений, про що з ним говорити».
На жаль, багато військовослужбовців отримують легкі черепно-мозкові травми, з наслідками яких живуть і служать далі. Тож найменше, що ми можемо зробити для них — це припинити знецінювати їхній досвід і шлях.
Tsybli Center — людина в центрі.
