Ходьба є для нас чимось буденним і легким, але насправді вона вимагає сили, витривалості та уміння контролювати власне тіло.
Розпитали нашогофізичного терапевта, чому відновлення після поранення або тривалого знерухомлення внаслідок складної операції не починається одразу з ходьби, і чому перший крок може статися через тижні або навіть місяці кропіткої роботи.
П’ять питань фізичному терапевту про найважливіше
1.Чому після важкої травми або операції реабілітація не може початися з ходьби?
Щоб людина зробила кілька кроків, вона має відчувати і контролювати своє тіло, керувати м’язами, утримувати рівновагу, правильно переносити вагу з ноги на ногу. Для цього їй потрібна сила і витривалість. Інакше рухи будуть неправильними, а навантаження на певні суглоби надмірним.
Ходьба — це результат злагодженої роботи всього організму.
2. Які навички треба повернути перед першим кроком?
Усе залежить від причини тривалого знерухомлення.
Але якщо узагальнити, то спершу людина має навчитися самостійно змінювати положення у ліжку: контролювати тулуб, сидіти з опорою та без опори, утримувати рівновагу навсидячки.
Наступний крок — вертикалізація, тобто поступовий перехід з лежачого положення у стояче з подальшим перенесенням ваги тіла з однієї ноги на іншу.
3. Чому до першого кроку може минути кілька тижнів або навіть місяців?
Завдання фізичного терапевта — повернути пацієнтові навичку правильної ходьби. Кожен рух повинен бути впевненим, контрольованим і безпечним. Це потребує часу і зусиль. Організм під час руху може компенсувати слабкість м’язів, навантажуючи сильніші, через що змінюється постава, виникає гіпертонус і гіпотонус, тобто певні м’язи надміру включені у роботі, а інші навпаки надто мало.
4. Які невеликі зміни є важливими для відновлення, але можуть бути непомітними для пацієнта?
Прогрес вимірюється не кількістю пройдених метрів. Наприклад, на початку реабілітації пацієнт міг сидіти без підтримки до 5 хвилин, а згодом — утричі довше, непомітно для самого себе. Здається, що від сидіння до кроку далеко, але крок неможливий без цього етапу.
Про те, що організм відновлює функції може свідчити здатність самостійно вставати і стояти біля ліжка з опорою або без неї. Все залежить від конкретної ситуації.
5. Чому під час реабілітації не можна прискорити якийсь етап?
Іноді пацієнтові здається, що він тупцяє на місці, що лікар сповільнює прогрес, пропонуючи виконати відомі й уже надто легкі вправи. Однак реабілітолог має допомогти відновити втрачену функцію, яка пов’язана з іншою функцією. І це відновлення мусить бути стабільним та чітким.
Неправильні рухові патерни призводять до неправильної ходьби, шкутильгання, м’язового болю і навіть травмування.
Реабілітація — тривалий і подеколи виснажливий процес, але він точно вартий зусиль та терпіння, бо веде від наміру до правильного і самостійного кроку.
У Tsybli Center — людина у центрі.
